Клеванський замок: забута фортеця Волині, яка досі зберігає подих століть
На Рівненщині добре знають Клевань — туристи з усієї України приїжджають сюди заради мальовничого Тунелю кохання. Але за кількасот метрів від нього стоїть інша, не менш унікальна пам’ятка, яку часто оминають увагою.
Це Клеванський замок — древня фортеця XV століття, що зберігає історію магнатського роду Чарторийських і нагадує про оборонну славу Волині.
Сьогодні він стоїть у руїнах, проте його стіни й далі захоплюють атмосферою та ресурсом для відродження.
Фортеця над Стублою: як виник замок
Як стверджують історики, існувало поселення вже в XII ст. під назвою Коливань, але у письмових джерелах вперше зустрічається в 1458 році як власність князя М.Чарторийського. Саме його родина й розпочала будівництво потужної фортеці, яка мала стати оборонним пунктом у волинських володіннях.
Зводили її на високому пагорбі над річкою Стубла — місце було вигідним: природні перепади рельєфу поєднувалися з водними перешкодами, що значно ускладнювало штурм. Будівництво тривало кілька десятиліть і завершилося у 1561 році.
У XVI столітті це був один із найміцніших приватних замків Волині.
Архітектура, що вражала
Первісно Клеванський замок мав:
- глибокий рів, який заповнювали води річки;
- масивні мури, товщиною місцями до 4 метрів;
- дві кам’яні п’ятикутні башти — одна при в’їзді, інша з боку Стубли;
- третю, дерев’яну башту, яка не збереглася;
- кам’яний віадук-міст, що вів до головного входу.
Віадук збудували у XVII столітті, замінивши старий дерев’яний міст. За спогадами дослідників, його прикрашали фрески — їхні сліди були помітні ще на початку ХХ століття.
Усередині фортеці розташовувалися житлові та господарські приміщення Чарторийських, палацовий корпус, а згодом — храм і навчальні корпуси. Замок мав структуру цитаделі з передмістям — на той час типовою для магнатських укріплень.
Від фортеці до колегії: новий етап життя
У 1632 році Клеванський замок передали єзуїтам. Вони відкрили тут колегію — один із найважливіших освітніх центрів регіону.
Після ліквідації ордену у 1773 році будівля пустувала, але в XIX столітті фортеця отримала нове життя.
Костянтин Чарторийський у 1817 році організував на її території польську гімназію. Для цього частину стін розібрали, збудували два флігелі, перебудували палац.
У Першу світову війну в Клеванському замку розмістили армійський ветеринарний евакуаційний пункт. Він зазнав руйнувань внаслідок обстрілів. А в повоєнний час там розселили біженців. Далі це була школа, сиротинець, колонія для неповнолітніх. А з приходом окупантів замок став свідком великої трагедії.
У період з 1939 по 1953 роки тут почергово розміщувались загони НКВС і каральні органи німецької окупаційної влади. За розповідями старожилів, у період 1944-1952 років у замку облаштували в’язницю, куди звозили полонених вояків УПА та підозрюваних в участі у визвольній боротьбі», – зазначають у Захід.нет.
У повоєнний період радянська влада не церемонилась зі збереженням спадщини. У Клеванському замку працювало сільськогосподарське ПТУ (1953-1977), а згодом – лікувально-трудовий профілакторій для алкозалежних. Середньовічні склепіння будівлі досі доповнює дешева радянська плитка, а в одному куті внутрішнього подвір’я є вуличні туалети-дири. Коли фортеця спорожніла, з неї винесли все, що піддавалося демонтажу. Дерев’яні елементи пустили на дрова, дах розібрали на будматеріали, навіть цеглу місцеві господарі використали вдруге.
Руїни, що говорять
Сьогодні від замку залишилися:
- дві кам’яні башти,
- фрагменти потужних мурів,
- стіни перебудованого палацового корпусу,
- віадук-міст.
Помітно, що частина споруд у критичному стані. Мури осипаються, окремі ділянки заростають кущами, а колишні перекриття місцями відсутні.
Проте замок доступний для відвідування — вхід вільний. Туристи можуть оглянути руїни, прогулятися віадуком і відчути атмосферу справжньої середньовічної фортеці.
Місцева влада час від часу оголошує про намір знайти інвестора або реставратора, але поки що реальних кроків не зроблено.
Чому Клеванський замок варто врятувати
1. Унікальна пам’ятка історії та архітектури
Це одна з найстаріших фортець регіону, пов’язана з відомим родом Чарторийських та єзуїтською освітою.
2. Потужний туристичний потенціал
Клевань вже є популярною точкою на мапі завдяки Тунелю кохання. Замок може стати другою великою атракцією, що зробить селище туристичним центром.
3. Емоційна сила руїн
Занедбані фортеці завжди привертають увагу — вони викликають співчуття і захоплення. Це те, що працює і в медіа, і в туризмі.
4. Нагальна потреба у збереженні
Стан замку погіршується щороку. Без консервації він може втратити автентичні елементи назавжди.
Фортеця, яка чекає свого часу
Клеванський замок — це не просто руїни. Це історія кількох епох: магнатської величі, освітнього розквіту, драматичних воєн та культурних трансформацій. Це місце, яке може стати перлиною Рівненщини — варто лише поглянути на нього уважніше.
Поки ж його стіни тихо руйнуються на очах — і чекають на тих, хто зможе повернути їм голос.
