День пам’яті Героїв Крут: подвиг, що став символом незламної України
29 січня в Україні вшановують пам’ять Героїв Крут — молодих українців, які у 1918 році стали на захист своєї держави, ціною власного життя стримуючи наступ більшовицьких військ на Київ.
Їхній подвиг став одним із найтрагічніших і водночас найсильніших символів боротьби українського народу за незалежність.
Бій під Крутами – як це було
Наприкінці грудня 1917 року більшовицька влада Радянської Росії розпочала відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Їх дратувало проголошення Україною незалежності, тому Москва створила окремий “український червоний уряд” у Харкові – й він оголосив війну незалежній частині держави.
Командування України очікувало на наступ більшовиків з Полтавського напрямку і відправило туди свіжі та найбільш боєздатні підрозділи. Але атака почалася з іншого боку.
У грудні 1917 року станцію Бахмач на Чернігівщині – важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії – охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до захисників Крут підійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців, до якої входили студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути, між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.
Вранці 29 січня 1918 року більшовики пішли в наступ. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З боку України було 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: було відбито кілька атак, бойові втрати більшовиків становили до 300 убитих, без урахування полонених і поранених.
Українським військовим було віддано наказ відступити, щоб не потрапити в оточення. Однак, відступаючи, частина студентської сотні в сутінках втратила орієнтир – вони вийшли на станцію Крути, яку вже контролювали червоноармійці. Близько 30 юнаків були взяті в полон, їх катували, а потім стратили.
Бій під Крутами – факти
У бою під Крутами українські захисники змогли зупинити наступ більшовиків, а, відступаючи, зруйнували мости і дороги. Завдяки цьому у Симона Петлюри був час придушити повстання більшовиків, яке у той час починалося на заводі “Арсенал”. У ці дні йшли переговори між УНР і країнами Четверного союзу – Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією – і було важливим те, що українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради.
9 лютого 1918 року підписали Берестейський мирний договір, згідно з яким УНР була визнана самостійною державою, а її сили оборони отримали підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.
- Близько 30 юнаків, які були страчені більшовиками, поховали біля Аскольдової могили. Всі вони – герої Крут, але прізвища відомі лише 19 захисників. На їхню честь Павло Тичина написав вірш “Пам’яті тридцяти”.
- У 2006 році на місці бою під Крутами встановлено пам’ятник.
- До 80-ї річниці бою була випущена пам’ятна монета номіналом 2 гривні.
За радянських часів правда про Крути замовчувалася або спотворювалася. Лише з відновленням незалежності України бій під Крутами був офіційно визнаний героїчним чинком, а його учасники — національними героями. У 2003 році 29 січня було встановлено Днем пам’яті Героїв Крут.
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни росії проти України, подвиг крутянців набуває особливого звучання. Як і понад сто років тому, українці змушені боронити свою державу від агресора, а на передовій поруч із досвідченими військовими стоять молоді добровольці, студенти, вчорашні школярі.
Герої Крут довели: сила нації — не лише в чисельності армії, а в готовності громадян стати на захист своєї свободи. Їхній вибір — свідомий і жертовний — став моральним орієнтиром для наступних поколінь українців.
Пам’ятаючи Крути, Україна вшановує не лише минуле. Вона утверджує цінності, за які і сьогодні на фронті гинуть її найкращі сини й доньки — свободу, гідність та право бути господарями на власній землі.
Фото з мережі.
