Військовий «Фартовий» зі Смиги — про війну, любов і віру в Перемогу

Історія Іллі «Фартового» — про мужність, любов і силу духу, яка сильніша за війну. Він вижив після вибуху, пройшов через біль і реабілітацію — щоб знову стати до строю й боротися за Перемогу.

Коли вночі 24 лютого 2022 року Ілля зі Смиги на Рівненщині побачив у стрічці новини про перші вибухи, він навіть не роздумував. Після нічної зміни просто сів на скутер і поїхав до військкомату.

Хлопці стояли, кажуть: записуємося добровольцями. І я теж, бо хто, як не ми».

Позивний «Фартовий» отримав ще під час навчань:

Командир глянув і каже: “Будеш Фартовий. У тебе удача в очах”. Так і лишилось».

Він провоював рік і місяць на Донецькому напрямку. І саме там доля випробувала його «фарт».

Стояв, робив каву, коли прилетіло. Вибух, хвиля, кров, полум’я. Побратим наклав турнікет, витягнув мене з-під обстрілу. Ще одна ворожа FPV впала поруч — не розірвалася. Думаю, от воно — моє везіння», – пригадує військовий.

Після поранення були операції, лікування, п’ять місяців реабілітації — і знову повернення у стрій:

Я не шкодую. Бог дав вижити — значить, треба далі служити».

До війни Ілля працював у лісі — бензопильником, лісником, столяром. Звідти й любов до дерева, і терпіння, і сила.

Побратим — це більше, ніж брат. Страшно не за себе — страшно втратити того, з ким їв з однієї миски».

Вдома чекають бабуся і молодша сестра.

Бабця плакала, коли я йшов. Казала: «Навіщо тобі це?» А я відповів: «Бо хто, як не я». Їй 84, вона дитина війни. І я хочу, щоб вона дожила до нашої Перемоги».

А ще на нього чекає Маргарита — медикиня, з якою він познайомився у госпіталі.

Вона була поруч, коли я відновлювався після поранення. Так і зійшлися. Тепер будемо разом».

Після Перемоги Ілля мріє нарешті здійснити те, що не встиг — поїхати в Єгипет, куди збирався ще до війни.

Найголовніше — залишатися людьми. Допомагати, підтримувати, бути добрішими. Бо без цього — ніяка перемога не матиме сенсу».

За матеріалами фейсбук-сторінки Рівненської ОВА.