660

0

У Дубні оприлюднили звіт про проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиць, пов’язаного з дерадянізацією та дерусифікацією назв.

Зокрема, на сайті Дубенської міської ради зазначається, що в період з 18 квітня до 18 червня 2022 року проводилось громадське обговорення щодо перейменування у м. Дубно вулиць, назви яких пов’язані з росією.

Пропозиції (зауваження) ініціаторів громадського обговорення приймалися до 18 травня 2022 року. Особа, що внесла пропозицію щодо перейменування вулиць – помічник народної депутатки України Савчук Оксани Василівни, Олександр Рудоманов та усні звернення жителів м. Дубно.

Також в зв’язку з військовою агресією росії проти України з питання перейменування ряду топонімів, пов’язаних з країною-агресором, до Дубенської міської ради надійшли звернення та пропозиції від:
– Михайла Кублія, кандидата історичних наук, викладача Національного університету “Києво-Могилянська академія”, співробітника Інституту археології НАН України;
– Позднякова Вадима Віталійовича;
– Депутата Дубенської міської ради Метелюка Михайла Івановича;
– Наталії Степенів;
– Ірини Хижняк;
– Депутата Дубенської міської ради Наталії Іваницької;
– Вероніки Савченко;
– Христини Збараж;
– Рудки Романа Петровича;
– Маценка Костянтина Анатолійовича;
– Маценко Катерини Анатоліївни;
– Рудки Валентини Володимирівни;
– Коржак Тетяни Михайлівни;
– Парасюка Ігоря Івановича;
– Хижняк Ірини Михайлівни (повторне звернення);
– Солтиса Романа Володимировича;
– Солтис Валентини Володимирівни;
– Федів Каріни Юріївни, Вітерука Михайла Олексійовича.
– Савюка Сергія Олександровича;
– Вікторії Фролової,;
– Романа Капітули;
– Олени Микули;
– Вітерука Михайла Олексійовича;
– Юлії Бецик;
– Хижняк Марії Андріївни;
– представника ініціативної групи вулиці Ломоносова – Оксани Бондри;
– Дубенського районного управління ГУ ДСНС України у Рівненській області.

Таким чином 3 червня, 6 липня та 23 вересня 2022 року відбулись засідання комісії з найменування та перейменування вулиць, площ, провулків, інших об’єктів на території міста Дубно. За підсумками розгляду пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення, комісією прийнято рішення рекомендувати міській раді перейменувати наступний перелік вулиць та провулків:

– вулицю Гагаріна – на вулицю Леоніда Каденюка (перший і єдиний астронавт Незалежної України, Герой України);
– вулицю Чехова – на вулицю Володимира Оскілка (видатний військовий діяч періоду УНР, генерал-хорунжий, командир УНР на волинському напрямку у війні з більшовиками. Активно пітримував курс на самостійну Українську державу та виступав проти будь-яких компромісів  з більшовицькою росією. Значний час командував військами на Рівненщині);
– вулицю Єсеніна – на вулицю Назарія Яремчука (український співак, автор пісень, музикант, Герой України);
– вулицю Жуковського – на вулицю Йова Конзелевича (видатний український іоконописець і різьбяр кінця XVII — першої половини XVIII ст., ченець. Автор іконостасів в церкві Чесного Хреста на Манявському скиті і Згорівського монатиря, а також низки ікон, зокрема намісник образів “Христос Вседержитель” та “Богородиця Одигітрія” у “Свято-Георгіївській церкві м. Дубна);
– вулицю Лермонтова – на вулицю Сотника Енея (Петро Федорович Олійник (псевдо.: Еней, – командир військової округи УПА ВО “Богун” (1943—1944), провідник Східного краю ОУН на Північно-західних українських землях (1944—1945), організаційний референт Західного краю на ПЗУЗ (1945—1946), виконувач обов’язків командираУПА-Північ (12.1945-02.1946). Майор УПА. Лицар Бронзового Хреста Заслуги);
– вулицю Добролюбова – на вулицю Ніла Хасевича (український художник, активний діяч ОУН, керівник друкарні повстанців, автор проектів повстанських прапорів, печаток, бланків, грошей. Убитий в 1952 р. під час бою з агентами КДБ СРСР);
– вулицю Глінки – на вулицю Ганни Катанаш (заслужений працівник культури України. Володіла абсолютним слухом, завдяки чому під час виконання мелодій могла виправляти помилки хористів. Великим досягненням Ганни Катанаш є створення народної хорової капели при Дубенському районному будинку культури, якою майстерно та професійно керувала);
– вулицю Некрасова – на вулицю Просвіти (Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (колишнє Товариство «Просвіта») – українська  громадська організація спрямування. Веде діяльність як в Україні (історичній і сучасній), так і в осередках української діаспори. Товариство “Просвіта” виникло в 1868  році у Львові як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою – з одного боку, і москвофільській, – з другого. Галицькі москвофіли, що займали тоді панівне становище у Львові, дуже ворожо сприйняли ідею створення Товариства);
– вулицю Менделєєва – на вулицю Іова Почаївського (православний святий, Ігумен в Дубенському Хтестовоздвиженському монастирі, ігумен Почаївського монастиря, автор збірки моральних порад і повчань “Пчола Почаївська”);
– вулицю Огороднікова – на вулицю Генерала де Голля (французький державний діяч, політик, військовий теоретик. Брав участь у Першій світовій війні, а під час Другої світової війни став главою французького уряду у вигнанні. Шарль де Голль, політичний лідер, який посідає цілком особливе місце у французькій та світовій історії ХХ століття);
– вулицю Льва Толстого – на вулицю Івана Карпенка-Карого  (український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру);
– вулицю Тургенєва – на вулицю Княгині Ольги (правителька Київської Русі, Канонізована як Свята і Рівноапостольна, шанується як Православною, так і Католицькою Церквами. У сучасній українській традиції очолює перелік найвідоміших жінок давньої та сучасної України);
– вулицю Чайковського – на вулицю Івана Огієнка (митрополит Іларіон (Іван Іванович Огієнко) український науковець, єпископ Польської православної автокефальної церкви (від 1940), митрополит Української православної церкви в діаспорі (від 1944), предстоятель Української православної церкви в Канаді (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. Наук, Національні бібліотеки і театри. Гетьман відстоював самостійну українську церкву);
– вулицю Попеля – на вулицю Юрка Тютюнника (український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР, учасник боїв проти більшовицької армії в 1918-1920 р. Один із керівників Першого і Другого зимового походів);
– вулицю Ціолковського – на вулицю Мелетія Смотрицького (письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов’янських мов, талановитий письменник, вчений-філолог, ерудит, людина всебiчної європейської освіти, яка постійно переймалася долею свого народу й своєї церкви і робила для них все, що могла);
– вулицю Чернишевського – на вулицю Івана Пулюя (український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Встановив фундаментальні властивості й природу катодних променів, один із першовідкривачів Х-променів задовго до В. Рентгена);
– вулицю Іллі Репіна – на вулицю Романа Шухевича (Роман Шухевич — генерал — хорунжий, головнокомандувач УПА 1943-1950 рр.);
– вулицю Ломоносова – на вулицю Князя Федора (руський князь, військовий, державний, релігійний діяч Великого князівства Литовського. Намісник Луцького князівства, учасник гуситського руху, православний монах і святий. Зробив багато для оборони й розбудови українського суспільства у складі ВКЛ в XIV–XV ст.);
– вулицю Павла Тичини – на вулицю Ігумена Арсенія (Ігумен Арсеній, уродженець м. Дубна, з роду Вовковийських, древнього дубенського роду. Став священиком, мирське імя мав Олексій, пострижений в чернецтво був в Супрасльському монастирі з імям Арсеній. з Супрасьльського монастиря перейшов у Дубенський Хрестовоздвиженський монастир, де проживав з 1546 до 1571 року. За час свого проживання в монастирі мав послух книгопереписувача, переписав більше 14 книг, зокрема відоме Дубенське четвероєвангеліє).
– вулицю Зої Гайдай – на вулицю Марка Безручка (видатний військовий діяч періоду УНР, генерал-хорунжий армії УНР. Командир 6-ї дивізії Січових стрільців, на чолі яких спільно з польськими частинами в 1920 р. визволив Київ від більшовиків. Згодом командир оборони Замостя, у якій переміг більшовиків, один із творців “Дива на Віслі” під час якого Польщу було врятовано від більшовицької окупації);
– вулицю Короленка – на вулицю Патріарха Мстислава (Скрипник Степан Іванович (патріарх Мстислав) — український громадський та релігійний діяч. До і під час другої світової війни проживав і працював у м. Рівне, був головою товариства “Українська школа”, працював у газеті “Волинь”. Обирався послом до Сейму від Волині. Прийнявши духовний сан, був митрополитом Української православної церкви в США та Канаді. Перший Патріарх української Автокефальної православної церкви);
– вулицю Академіка Сахарова – на вулицю Левка Лук’яненка (український політичний та громадський діяч, письменник, юрист та радянський дисидент. Борець за незалежність України у XX сторіччі. Співзасновник Української Гельсінської Групи. Народний депутат України. Герой України. Автор Акту проголошення незалежності України. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Провів 25 років у тюрмі і на засланні);
– вулицю Івана Ле – на вулицю Миколи Вінграновського (український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет);
– вулицю Павлюченка — на вулицю Магдебурзького Права (одна з найбільш поширених правових систем міського самоврядування у Центральній Європі у середні віки. Дубно вперше отримало міські права на основі грамоти великого князя литовського Олександра, яку він надав князеві Констянтинові Івановичу Острозькому в 1498 р. Тобто, з тодішнього села це поселення над рікою Іква стало містом. Пройшло кілька років, і наше Дубно, яке всерйоз заявило себе як місто європейського значення, отримало Магдебурзьке право – це сталося 28 грудня 1507 року, коли польський король Сигізмунд І своєю грамотою не тільки підтвердив грамоту Олександра, але й дозволив Констянтинові Івановичу в нагороду за його заслуги перед батьківщиною збудувати в Дубно укріплений замок, щоб відбивати набіги татар та інших ворогів. а взагалі, Магдебурзьке право діяло в Дубні аж до 1831 року);
– провулок Пушкіна – на провулок Йосипа Сліпого (український церковний діяч, єпископ УГКЦ, кардинал Католицької церкви; 3 1.11.1994 року Митрополит Галицький та Архиєпископ Львівський, з 23.12.1963 року — Верховний Архиєпіскоп Львівський — предстоятель УГКЦ, Багаторічний в’язень сталінських таборів (1945 по 1963 р.));
– провулок Некрасова – на провулок Любові Лебідь (проживала на вулиці Некрасова, співала в хорі Миколаївської церкви, була зв’язковою УПА і за це 10 років відсиділа у в’язниці. Похована в Дубно);
– провулок Менделєєва – на провулок Дмитра Донцова (український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, один із перших керівників Союзу визволення України, заснованого 14 серпня 1914 року, головний ідеолог українського інтегрального націоналізму);
– провулок Тургенєва – на провулок Івана Драча (український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Борець за незалежність України у XX сторіччі. Перший голова Народного Руху України);
– провулок Академіка Сахарова – на вулицю Січових Стрільців (назва “січові стрільці” була вперше використана під час Першої Світової війни при формуванні в Австро-Угорщині добровольчого підрозділу – Легіону Українських Січових Стрільців, ядро якого становили активісти довоєнного січового, сокільського і пластового руху);
– провулок Добролюбова – на провулок Петра Чужди (тренер – викладач Дубенської дитячо – юнацької спортивної школи, заслужений тренер СРСР, все життя присвятив велоспорту і виховав не одного чемпіона);                                    
– провулок Жуковського – на провулок Ігоря Сікорського (видатний авіаконструктор українського походження, що працював у Російській імперії та Сполучених Штатах. Творець перших у світі літаків: чотиримоторного “Руський Витязь” (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака “Ілля Муромець” (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942), Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. Син психолога та психіатра Івана Сікорського);
– провулок Льва Толстого –  на провулок Медовий;
– провулок Феофана Прокоповича приєднати до провулку Панаса Мирного;
– провулок Ярославського приєднати до вулиці Заводська;
– провулок Фурманова приєднати до провулку Григорія Сковороди;
– провулок Конторський приєднати до вулиці Канторська;
– частину вулиці Івана Федорова, що суміщена з автомобільною дорогою “Доманове — Ковель — Чернівці — Тереблече” (будинки №№:4, 2а, 2, 16а, 44) приєднати до вулиці Заводська;
 – частину вулиці Івана Федорова (від будинку № 1 до будинку № 31 (ліва сторона), та від будинку № 6 до будинку № 32 (права сторона), перейменувати на вулицю Героїв-Рятувальників.
– частину вулиці Івана Федорова (від будинку № 16 до будинку № 22 (ліва сторона), та від будинку № 42 до будинку № 34 (права сторона) перейменувати на вулицю Василя Романюка.
Уточнити назви вулиць:
– вулиця Святослава Балея (колишня вулиця С. Балея);
– вулиця Мотрі Братійчук (колишня вулиця М. Братійчук);
– вулиця Івана Новохацького (колишня вулиця І. Новохацького);
– вулиця Павла Загребельного (колишня вулиця П. Загребельного);
– вулиця Петра Вишневського (колишня вулиця П. Вишневського).

Провести впорядкування нумерації будинків на вулицях і провулках, які потребують впорядкування адресного господарства.

Відповідно до Положення про порядок з найменування та перейменування вулиць, площ, провулків, інших об’єктів на території міста Дубно, затвердженого рішенням міської ради від 01.03.2016 №352, рішення комісії з найменування та перейменування вулиць, площ, провулків, інших об’єктів на території міста Дубно є рекомендаційним, а остаточне вирішення питання перейменування вулиць приймає міська рада за погодженням з виконавчим комітетом.

Фото з мережі інтернет.

0