Від підприємця до захисника: історія старшого сержанта Юрія з Дубенщини
49-річний старший сержант Юрій Георгійович родом із Дубенщини, Рівненської області. Це людина, чий життєвий шлях поєднав мирну працю підприємця та відповідальну службу під час війни.
До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну він працював на власному СТО, а після – став до лав ЗСУ, де ремонтує, відновлює та евакуйовує військову техніку.
Його історію розповіли на сторінці 23-го інженерно-позиційний полку. Попри втому й труднощі, чоловік не втратив головного – відчуття обов’язку, підтримки побратимів і віри в те, заради чого все це робиться.
«До повномасштабного вторгнення я працював у сфері ремонту автомобілів, займався монтажем і підприємницькою діяльністю. Життя було стабільним: робота, сім’я, двоє синів. Старший уже служив у війську, молодший – навчався», – розповідає про своє життя Юрій.
Проте лютий 2022 року змінив життя мільйонів українців. Життя Юрія і його родини також стало іншим.
«Син був направлений на Сумщину. Я не зміг просто сидіти вдома. Прийняв рішення також стати частиною нашого війська. Україна потребувала захисників. У свій час, у 90-х роках, я проходив строкову службу в інженерних військах, тому мав мінімальний досвід», – згадує старший сержант.
Тож у березні 2022 року Юрій добровільно прийшов до ТЦК та СП. Після проходження медичної комісії його направили до 23 інженерно-позиційного полку Сил підтримки Збройних Сил України. Завдяки досвіду роботи з технікою він одразу потрапив до ремонтної майстерні інженерного озброєння одного із батальйонів полку.
З часу мобілізації минуло чотири роки. За цей період військовий пройшов через ротації на різних напрямках фронту, виконував напружену роботу з відновлення техніки та евакуації машин із районів бойових дій. Щоденний ризик і велика відповідальність за побратимів стали частиною його служби.
«Разом із побратимами з ремонтного підрозділу ми забезпечуємо роботу техніки, від якої часто залежить успіх бойових завдань. Практично постійно я перебуваю на Сході. Були моменти, коли був зовсім поруч зі своїм сином. Вдавалося навіть зустрічатися і це було особливо цінно», – каже військовий.
Вдома на Юрія чекає дружина, яка також проходить через непрості випробування і всіляко підтримує його.
«Нещодавно дружина організувала збір на «Чуйку», щоб ми з побратимами могли почуватися безпечніше. Дуже приємно, що наша громада швидко відреагувала: люди оперативно зібрали кошти і допомогли з придбанням необхідного обладнання», – розповідає Юрій.
Також з особливим теплом військовий говорить і про побратимів:
«Вони стали братами. Навіть коли їдеш у відпустку, то вже сумуєш. Телефонують, питають, як доїхав, як справи. Діляться історіями, інколи звертаються за порадою».
Цей зв’язок, взаємопідтримка і довіра – одна з головних опор для військових.На завершення розмови Юрій говорить про мрію, спільну для мільйонів українців: «Щоб якнайшвидше закінчилася війна». І в цих простих словах не лише особисте бажання, а й втома від довгих років боротьби, відповідальність за побратимів і надія повернутися додому – до родини, до мирного життя, яке колись здавалося звичайним.
Сьогодні завдяки таким військовим як Юрій тримається фронт – і наближається той день, коли війна залишиться минулим.
За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові та військовій присязі, незламність духу, зразкове виконання службового обов’язку та високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України старший сержант Юрій нагороджений відзнаками Міністерства оборони України «За зразкову службу» та медаллю «Хрест доблесті», а також почесною відзнакою 23 інженерно-позиційного полку – «Надійний захист у бою».
За матеріалами служби комунікацій 23 інженерно-позиційний полку.