Від Конго до України: історія служби воїна-миротворця із Дубенщини
До Міжнародного дня миротворця ООН, який відзначають 29 травня, у 23 інженерно-позиційному полку розповіли історію служби головного сержанта Романа з Дубенщини, який ніс службу у Конго.
Військова служба 47-річного Романа з Дубенщини поєднала досвід міжнародної миротворчої діяльності та захисту України від російської агресії.
У 2019 році він виконував завдання у складі українського контингенту Місії ООН у Демократичній Республіці Конго, а з 2022 року проходить службу в 23 інженерно-позиційному полку на посаді головного сержанта РМТЗ.
Майже 11 місяців військовослужбовець перебував у складі 18-го окремого вертолітного загону Збройних Сил України на посаді начальника електростанції. Службу проходив у місті Калеміє, де українські миротворці виконували завдання в умовах, наближених до бойових.
«Особовий склад перебував у постійній готовності 24 години на добу, сім днів на тиждень. Ми завжди страхували один одного. Про вихідні можна було лише мріяти. Окрім виконання основних завдань, несли службу в нарядах, охороняли табір та виконували оперативні завдання», – згадує Роман.
Служба на африканському континенті мала свої особливості.
У період місцевої зими, що триває з червня по серпень, температура повітря знижувалася з 35 до 20 градусів тепла, а сезон дощів нерідко приносив затяжні зливи.
Додаткову небезпеку становила малярія. Попри щоденний прийом профілактичних препаратів, уникнути захворювання вдавалося не всім.
«За час нашої ротації майже третина військовослужбовців захворіли на малярію», – розповідає сержант.
Особливе місце у спогадах миротворця займають місцеві жителі, насамперед діти, які щодня приходили до табору та з цікавістю спостерігали за українськими військовими.
«Спочатку вони здалеку вигукували «мзунгу», а вже за тиждень-два підходили ближче. На мові суахілі це означає «людина без шкіри» – так місцеві називають білих людей», – усміхається Роман.
Та найбільше закарбувалася в пам’яті інша картина:
«По дорозі до аеропорту діти бігли за автомобілями й просили: «чоп, чоп» – поїсти. Я завжди пам’ятатиму ці дитячі, голодні оченята. Це дуже важко», – говорить військовий.
У складі миротворчого контингенту кожен військовослужбовець виконував визначені обов’язки. Роман відповідав за безперебійне електропостачання табору, контроль роботи генераторів та забезпечення їх паливом.
За службу, сумлінне виконання військового обов’язку та високий професіоналізм у складі українського національного контингенту Місії ООН у Демократичній Республіці Конго майстер-сержант Роман був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України «Воїн-миротворець» та медаллю ООН «In the Service of Peace».
«Медаль за участь у Місії ООН – це насамперед пам’ять про перебування в Демократичній Республіці Конго, про людей, яких зустрів, і про службу, яку ми виконували далеко від Батьківщини», – підсумовує військовослужбовець.
Історія Романа є прикладом професіоналізму, відповідальності та відданості військовому обов’язку. Досвід українських миротворців і сьогодні залишається важливою складовою міжнародного авторитету України та свідченням високого рівня підготовки військовослужбовців Збройних Сил України.
За матеріалами групи комунікацій 23 інженерно-позиційного полку.